Вирішив я якось оволодіти методом набору «наосліп». Було це давно і просто вже набридло постійно переводити погляд з екрана на клавіатуру і назад. Найбільш відомою програмою для цього була тоді «Соло на клавіатурі». Ох і намучився ж я з нею. Я звичайно морально готував себе, що буде не легко, але та одноманітність вправ, особливо початкових, мене постійно перемагала. Два рази я повертався до навчання, до цих нескінчених «ф,і,в,а» та «о,л,д,ж», підбадьорюючи себе, що мовляв, далі буде легше. На третій раз мене не вистачило і я цю справу покинув. Інші програми я навіть не дивився, думаючи, що всі вони побудовані на схожій методиці. Поки не подивився на програму VerseQ.
Не особливо сподіваючись на результат вирішив поклацати годинку.Першою несподіванкою була відсутність початкових навчань у вигляді одно-, дволітерних вправ. Це мені одразу сподобалось. Не відчуваючи великої втоми провів я за нею близько півтори години. Яке ж було моє здивування, коли після цього я спробував набрати текст наосліп. Швидкість звичайно була смішна і помилок було багато, але ж я таки це написав. І це після такого мізерного часу навчання. До цього мої навчання на «Соло на клавіатурі» тривали сукупно більше десяти годин і ніякого відчутного результату не дали. Мене це сильно вразило і надихнуло на подальше навчання.
Атмосферу самого навчання теж не можливо порівняти. Це навіть було певною мірою цікаво. Адже в Соло початкові вправи складалися з монотонного клацання декількох літер декілька десятків разів, а тут потрібно було набирати хоч і безсенсовні, але все ж таки «майже» слова.
Приємним бонусом на додаток йдуть англійська і німецька мови і для програмістів С#, 1С та інші.
Я навчився друкувати всліпу дуже просто — на моєму робочому комп’ютері є лише латинка (що і не дивно для штатаів).
Я поставив українську розкладку (Ukrainian Unicode) і вже після тижня я друкував доволі швидко і без помилок (а через пару тижнів я почав друкувати навіть швидше, ніж раніше — бо мені вже не потрібно було дивитися на клавіші).
Потім в мене з’явився iMac, клавіатуру якого я вирішив не псувати наклейками.
Зараз я можу без проблем друкувати кирилицею на будь-якій клавіатурі.
@MrGALL
Тобто ніякою допоміжною програмою ти не користувався ? Тоді тобі пощастило. Я так не зміг.
Зараз пробую англійську з цією програмою опанувати. Спостерігаю незвичний ефект – з покращенням англійської, погіршується кирилиця. Але з часом проходить.
До речі, я теж цю розкладку поставив і прибрав російську.
Навчився набирати сліпим методом завдяки “Соло”. Спочатку пройшов всю, потім виправив усі трійки.
На рахунок онлайн тренажеру – є непоганий сайт – http://klavogonki.ru
@Денис Задорожний
Де які клавіші мої руки запам’ятали вже давно (я за комп’ютером з 8-ми років, правда з перервами), але я ніяк не міг позбутися звички не дивитися на клавіатуру.
І от буквально за тиждень я перестав на неї дивитися (правда я набираю не 10 пальцями а 3-4, але то на швидкість не дуже впливає).
Доречі я теж пробував Соло, починав декілька разів, але мене вистачало максимум на пару днів)))
А я „Стаміною” користувався. Теж щось подібне з осмисленим текстом, тільки там на перших порах підбираються слова з середнього рядка, потім з верхнього, і так розшиюється на всю клавіатуру. І можна свої уроки писати.
Стаміну я вже після Версеку побачив. Безперечно варта уваги.
Мій експеримент з англійською триває. Тимчасово ускладнюється набір нашою після тренувань англійської. Але вже не так сильно як на початку.
Стаміною нас довго катували в школі… Фіва і Олдж я почав ненавидіти з тих пір, як вчителі почали робити з цього правило. Всі, хто не тримає руки на фіва олдж має двійку. Ну я, звісно, робив все без тримань пальців на цих позиціях, мабуть, просто з принципу. Дуже добре допомагають тут онлайн ігри
Вже після 2-3 днів гри в якийсь там ММОГ забоянені фрази типу “omg”, “lol”, “wtf” пишуться одним натиском на клаву 
Ну а граючи в онлайні у якийсь шутер (краще якийсь з активніших) часу на чат зовсім не вистачає. Звісно “The enemy got our flag!” чи “Two troops on the base, bath roof edge, ladder” можна забіндити на якусь клавішу, але все ж таки всі фрази забіндити не можна) Клавіатура, нажаль, обмежується клавішами, тому деяки фрази все ж таки треба писати, і писати їх треба швидко.
Заради приколу запустив тест на швидкість, маю 469.09 символів у хвилину
От і вір після цього тим, хто каже, що від ігор нема користі.
А я работаю УИМ, каждый день большой объём бумажной работы на компьютере, без всяких програм набирал постановления и сопроводительные листы, сначала очень медленно, по немногу “надрюкался”, сейчас коллеги удивляються как можно печатать не смотря на клавиатуру. Печатаю раза в два быстрее них.